
Синестезія: коли у цифр є кольори, а у звуків запахи
Цей термін грецького походження означає стан, при якому при подразненні одного з органів відчуттів відбувається синхронне сприйняття людиною відчуттів, властивих для іншого.
Тобто, людина з такою здатністю може, наприклад, не тільки чути звуки, але і бачити їх, або ж, дивлячись який-небудь предмет, відчувати його смак.
При синестезії музика буває різних кольорів, літери можуть відчуватися гладкими або жорсткими, кольори можуть мати запах … Варіацій безліч. При впливі на один з органів відчуттів, наприклад, слух або зір людина отримує не тільки очікуване відчуття, але ще й додаткове.
Синестезія буває різних видів:
- зорова,
- слухова,
- смакова,
- комбінована.

Наприклад, людина-синестетик при прослуховуванні музики асоціює звуки з якими-небудь кольорами, відтінками. Причому у кожного своя індивідуальна синестезія. Колір звуку у різних людей може відрізнятися або колір букви чи слова.
Декілька цікавих фактів про синестезію
Найчастіше буква «О» у більшості асоціюється з білим кольором. Синестезія може поширюватися не лише на весь потік інформації, що надходить, але і на будь-які окремі частини. Наприклад, деякі слова будуть викликати кольорові або смакові асоціації, а інші ні. Синестезія відома здавна і вивчається наукою і медициною вже декілька століть.
До сих пір не існує єдиної теорії, яка пояснювала б походження синестезії.
Одна з версій – це розвиток її в дитинстві. У мозку у новонароджених імпульси органів почуттів змішані, однак з часом відбувається їхній поділ. Сприйняття поступово диференціюється, і синестезія зникає. У синестетиків ж цей процес не відбувається, тому все своє життя вони їхні відчуття працюють по схожому принципу, що і в дитинстві.
Проведені численні дослідження синестезії так до сих пір і не сформували єдину теорію, проте статистика свідчить про вкрай рідкісний прояв даного феномена серед людей в абсолютному вираженні.

Хоча, в принципі, багато хто з нас має в тій чи іншій мірі виражену здатність до співвідношення різних стимулів: ми одночасно чуємо звук, бачимо колір, можемо досліджувати предмети на дотик і спробувати їх на смак. Тому існує «сильна» і «слабка» синестезія.
Здатність людей до слабкої синестезії можна чітко простежити, наприклад, коли ми застосовуємо так вислови як: теплий колір, яскравий звук, оксамитовий голос, кисла фізіономія. Ми звикли до таких метафор і вже не потрібно додаткових пояснень.