fbpx
uk
Гіперопіка або гіперпротекція над дітьми

Що таке гіперопіка: як надмірна турбота шкодить дитині

У переважній більшості випадків гіперопіка не має нічого спільного зі справжньою турботою про дитину і співпереживанням його почуттів, а є лише способом для батьків справитися зі своїми комплексами.

У психології та інших науках гіперопіка називається гіперпротекцією. У буквальному перекладі це значить – турбота понад необхідну міру.

Що це таке, як проявляється гіперопіка і чому це погано?

Гіперопіка характеризується надмірним бажанням батьків оточити дитину турботою, захистити її від найменших ризиків, захистити від небезпек (найчастіше уявних) постійно створювати умови, щоб дитина була завжди поруч, «прив’язати» почуття, емоції і настрій малюка до своїх почуттів, емоцій і настрою. Також часто гіперопіка характеризується тим, що батьки зобов’язують дітей робити все таким чином, як їм здається найбільш безпечним.

При цьому з самого раннього дитинства малюка позбавляють можливості будь-якого вибору. Всі рішення подаються готовими, кращими і єдино вірними. В результаті дитина не в змозі подолати труднощі, тверезо оцінити їх, знайти в собі сили для того, щоб самостійно впоратися з проблемами.

У дитини з’являється так звана «вивчена безпорадність» – стан, коли навіть невелику перешкоду вона сприймає як непереборну.

Сучасне суспільство і параноїдальні батьки постійно захищають дітей від свободи дій, самовираження, самостійного прийняття рішень. Так виростають невдахи. Батьки спочатку не відпускають дитину одну в школу, а потім ця дитина виростає і виявляється не готовою до жодного реального випробування.

Звичайні справи (на кшталт пошуку роботи) стають непереборною перешкодою, а суспільство – страшною загрозою.

Гіперопіка найчастіше спостерігається в сім’ях з авторитарним типом взаємин, коли один з батьків домінує і приймає рішення, які не підлягають обговоренню. У такій сім’ї авторитарний батько прагне підпорядкувати собі і дитину, вимагаючи від неї робити все «правильно».

Ще одна можлива модель сім’ї, в якій зустрічаються ознаки гіперопіки – коли один з батьків прагне всіляко підкреслити свою значимість, успіхи і досягнення. Головним інструментом для цього виступає дитина – малюк мало не з народження відвідує різноманітні гуртки, заняття та секції, а будь-який його успіх тут же оточується ореолом винятковості.

Негативні наслідки гіперопіки батьків

Головний наслідок гіперопіки – передача почуття постійної тривоги дітям, чий психологічний розвиток ще не здатний відокремити реальну небезпеку від уявної. Постійна турбота батьків передається дитині, що породжує невпевненість у собі, відсутність самостійності, уникнення ризиків і відповідальності.

Що потрібно робити, щоб уникнути проблем?

Не захищайте дитину від зовнішнього світу, а знайомте її з ним. Формуйте самостійність дитини з ранніх років, надаючи можливість робити вибір в одязі, їжі, проведенні дозвілля (парк або поїздка за місто). Починаючи з таких маленьких речей, ви побачите, що в наданні вибору дитині немає нічого страшного, і навчитеся делегувати їй і складніші рішення.

Потрібно підтримувати своїх дітей. Ти зможеш, у тебе вийде, ти обов’язково зробиш. Замість «давай я зроблю це за тебе». Тоді і в дорослому житті дитина зможе знайти в собі сили для вирішення проблеми і виходу з кризової ситуації.

Гіперопіка – це не одномоментне явище, впоратися з яким можна швидко і безболісно. Протягом усього життя батьки вчаться не екстраполювати на дитину свої нездійснені очікування, не заміщати її мрії своїми, не відмовляти їй у виборі.

Невсипущий контроль і надмірна турбота можуть тільки нашкодити особистості дитини. Дітей захищають не тільки від небезпек вулиці, але і від небезпечних ідей. Захищають від самостійного пізнання світу навколо, від свободи самовизначення, яка так сильно потрібна дитині.

Але всюди соломку не підстелиш, так що краще довіритися самим дітям. Вони набагато розумніші, ніж ми думаємо, а світ куди більш доброзичливий, ніж нам здається.

Редакція
Редакція
Трансформуємо каву і натхнення в тексти, і віримо в те, що все буде добре.
Цікаве по темі:
Добавить комментарий