Роман «Туарег»: красива легенда, виткана чарівним узором на полотні часу
«Туарег» Альберто Васкеса-Фігероа – це досить незвичайна книжка. Роман витримав більш ніж 80 перевидань і був перекладений трьома десятками мов. І признаюсь, до того як він потрапив мені у руки, я взагалі нічого не знав про туарегів. Не впевнений навіть, що я взагалі був в курсі, що цей народ існує. Це вже потім я почав штудіювати Вікіпедію.
Книга розповідає про Гаселя Сайяха, воїна з племені імохагів, яких всі інші смертні знають як туарегів. Людину, для якої честь, принципи і традиції, є не простими словами, а смислом життя. І про те, наскільки далеко може зайти така людина, якщо в неї є велика мета. З напівдикого кочівника ставши тим, хто здатний міняти русло історії.
Тут все концентрується на головному герої. Якому треба просто вижити. Вижити, щоб помститися. Зберегти в собі те, що здавалося б не піддається впливу цивілізації і часу.
Хоча насправді, світ в якому жили його предки, залишився лише на сторінках давніх книг.
Монолітне, як обточена піщаними бурями скеля минуле, тут зіштовхується з мінливим, як примарні міражі майбутнім. Межі добра і зла розмиваються, і вже невідомо, хто правий, а хто ні. Бо і та, і друга сторона сіє навколо себе смерть. Бо якими б древніми і справедливими не була закони по яким ти живеш, ніколи не треба забувати, що ті, хто їх писав – всього лише люди.
Люди, які можуть помилятися.
Цей роман не відпускає просто так. Після того як буде закрита остання сторінка, ви ще довго будете думати про нього, згадувати деталі, і дивуватися багатьом речам. Співпереживати, і оговтуватися від фіналу.
Це книжка про силу і честь, про принципи і безпринципність, про помсту і бажання іти до кінця. Про те, що послуговуючись у боротьбі зі злом його ж методами, можна не помітити тієї межі, після якої ти і сам стаєш на його місце.
«Туарег» – це красива легенда, виткана чарівним узором на полотні часу.
І ще, це дуже атмосферний роман. Можна сказати, книга-подорож. Пекуча і невблаганна як сонце в пустелі. Суха і колюча, як вітер над дюнами Сахари.
Неоднозначна і шокуюча. Як і саме життя.
