fbpx
Інфляція щастя

Про інфляцію щастя

Коли я був малим, під час шкільних канікул нас відправляли в село, де ми проводили практично все літо. Вечорами, разом з іншими сусідськими дітьми, ми розкладали вогонь, бавилися в лови, а коли темніло – запікали у вуглинках накопану дрібну картоплю і розказували всілякі історії.

Через декілька років по тому, вже будучи підлітками, холодного зимового вечора, вже в іншій компанії і в моєму рідному місті, ми разом зі своїми дівчатами, розпивали дешеве вино за школою, так щоб не впалив хтось з дорослих.

І багато років опісля, сидячи на кухні в обшарпаній панельці, десь на задвірках спального району Львова, ми з другом і котом, святкували День святого Валентина.

Троє, оскільки перед цим успішно встигли розсваритися з тими, кому зазвичай дарять валентинки. В чашках плавав зелений чай без цукру (він закінчився), але всеодно вечір проходив круто.

Це були моменти чистого, нічим не заляпаного щастя.

Якщо вдуматися, то в житті їх немало. А для того, щоб це відчути, не потрібні шестизначні цифри на банківському рахунку, дама модельної зовнішності поруч, чи ключі від нової машини з салону.

Потрібен просто певний збіг обставин, і гармонія, яка йде зсередини.

Гроші, звичайно, вирішують багато проблем, але якщо пробувати досягнути аналогічного ефекту з їх допомогою, неминуче зіштовхуєшся з такою річчю як “інфляція щастя”.

Коли я звільнився з заводу і купував на відкладені гроші MP3-плеєр і нову відеокарту, то, можливо, почував себе більш щасливим, ніж коли оформляв документи на другу квартиру. Це і є інфляція щастя в її чистому вигляді.

Якщо вибрати цей напрямок, то з кожним разом потрібно буде викладати все більші суми в погоні за дофаміном. Купувати все дорожчі речі. Які будуть приносити все менше задоволення.

Тягнутися до вершин однозначно потрібно. Але перед тим непогано було б розібратися, чи правильну вершину ти вибрав. Інакше витративши добру половину життя для сходження на цей семитисячник, можна глянути вниз і зрозуміти, що щось дуже важливе ти забув там, далеко внизу.

Тому в певний момент вкрай важливо з концентрації на зовнішніх проявах, переключитися на досягнення внутрішнього балансу. Інакше привіт алкоголю, наркотикам, і решті сурогатів щастя. А з цією компанією пункт призначення завжди один.

Навколо нас повно чудових речей, за які не треба платити, їх треба просто почати помічати. Світанок і сонце, що сходить – це взагалі одне з найпрекрасніших видовищ на світі.

Володимир Федоричак
Володимир Федоричак
Амбасадор здорового глузду, недофотограф, книгоголік і просто іронічний хлопець.
Цікаве по темі:
Добавить комментарий

Pin It on Pinterest