fbpx
Чи варто рівнятися на інших

​​Єдина людина, з якою можна себе порівнювати

Кожному з нас це знайоме. Коли ти порівнюєш себе зі своїми знайомими, однокласниками чи просто колегами на роботі, і порівняння це виявляється не на твою користь. 

Або ще гірше, коли такі порівняння починають озвучувати батьки, чоловік/дружина чи ще хтось з близьких. Як у тому мемі про «сина маминої подруги». 

Зігмунд Фрейд колись сказав: 

«Єдина людина, з якою ти повинен порівнювати себе – це ти в минулому. І єдина людина, кращою за яку ти повинен бути – це ти зараз.»

І це абсолютна правда. У кожного свої таланти, цілі і можливості. Когось цікавлять гроші, когось слава, а когось самореалізація. Інженер, лікар, письменник чи програміст – щасливі по-своєму, але якби вони раптом почали рівнятися одне на одного, то були б однаково нещасними.

Саме по собі рівняння на когось не є проблемою. Проблемою це стає, коли перестає співпадати з твоїми власними бажаннями, потребами і можливостями. Це якби я раптом почав порівнювати себе з Ілоном Маском. В результаті, на певному етапі, єдиним моїм бажанням стало б бажання вийти у вікно.

Постійне порівняння себе з іншими забирає час, підштовхує до непотрібної саморефлексії, формує негативний емоційний фон і провокує стреси. Виграш при цьому нульовий, це не додає ніякої цінності, смислу чи радості в життя. А от зіпсувати його цілком може.

Для чого порівнювати себе з кимось іншим, якщо ти проживаєш своє, а не чуже життя?

Погляд має бути звернений всередину. Бо внутрішній компас завжди працює безвідмовно. І коли порівнюєш теперішню версію себе, з собою таким, яким ти був рік, два чи п’ять тому, тоді і можеш помітити реальні зміни, які відбулися за цей час. 

Якщо тобі подобається результат цього порівняння – значить все йде в правильному напрямі. Якщо ж ні, значить прийшов час звіритися з внутрішнім компасом і розібратися, як, коли і чому, ти відхилився від курсу.

Так, це непросто. Так, шукати відповіді назовні і звинувачувати когось у своїх проблемах – завжди простіше. Зустріч з самим собою рідко буває приємною. Саме тому більшість людей всіма силами цього уникає. 

Але як тільки ти до цього проходиш і знімаєш з себе кайданки стереотипних порівнянь, якість життя відчутно зростає. Настільки, що після проходження цього рівня, все може розділитися на «до» і «після». 

Тому воно того варте.

Володимир Федоричак
Володимир Федоричак
Амбасадор здорового глузду, недофотограф, книгоголік і просто іронічний хлопець.
Цікаве по темі:
Добавить комментарий

Pin It on Pinterest